- стужавілий
- —————————————————————————————стужа́вілийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
стужавілий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до стужавіти … Український тлумачний словник
стужавілість — лості, ж. Стан за знач. стужавілий … Український тлумачний словник